- Від чого походить назва нашого міста? Упевнений, таке запитання бодай раз задавав собі кожен тальнівець. На жаль, сьогодні, через багато століть від часу заснування міста, ми можемо задовольнятися лише версіями.
- Найпоширенішою з яких є та, що топонім Тальне походить від назви річки Тальянка, на якій чуть вище розташувалося ще й село Тальянки. Цієї версії притримується і "Топонімічний словник України" (Київ, 1998). Мабуть, ніхто не сумнівається, що слова Тальянка-Тальянки-Тальне об’єднує "таль". Талом в Україні здавна називали кущі верболозу, що так рясно ріс по берегах річок. Саме таке значення слова знаходимо у словнику В.Даля. А дослідник топонімів і гідронімів І.Желєзняк стверджує: tal - індо-європейське слово, яке означає "те що збільшується".
- Черкаські науковці О.Толкушин та А.Ярмилко в "Краткой исторической справке о городе Тальное" запропонували версію, згідно з якою назва міста походить від німецького tal (долина), принесеного сюди євреями-ашкеназами у 50-х роках XVII століття. Дійсно, єврейською мовою (ідиш) слово долина вимовляється як "толь", але євреї-ремісники, ґендлярі поселялися в уже обжилих місцях.
- Стосовно німецького походження топоніму, то журналіст-краєзнавець В.Гордєєв у списку маєтків нашого краю, які постраждали від гайдамаків, знайшов і Заузентальне, що перекладається як "шумна долина". Це повідомлення та деякі тальнівські прізвища дали підстави говорити про німецьке походження топоніму. Але німці ніколи не складали значного відсотка жителів міста.
- У словниках Б.Грінченка та В.Даля знаходимо і інші значення слова таль - залога, заручник, полонений. Цієї версії притримується і Л.Похилевич. У праці "Сказания о населенных местностях Киевской губернии" він пише: "Таль у древних летописцев означает заложник. Следовательно, Тальное, Тальянка, древние славянские названия и вероятно, получили наименования еще до руин".
- Та, як би там не було, споконвіку на землях Тального понад річками Гірський Тікич і Тальянка жили люди. Це підтверджено археологічними розкопками, які виявили тут декілька поселень Трипільської та Черняхівської культур. Відомі поховання й скіфського періоду.
- Як вважають історики П.Голубовський та М.Ткаченко Тальне існувало в княжу добу під назвою Куниль, той самий до якого, згідно з Літописом Руським (Іпатіївський список), 1150 року їхав князь Ізяслав Мстиславович. На користь того, що на території нашого міста було поселення часів Русі, свідчить і знайдена у Тальному кадильниця (розкопки 1874-1875 р.p.). Відлита вона з тієї ж матриці, що й кадильниця з Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві побудованого у 1108-1113 роках. Київську "сестру" тальнівської знахідки учені датують ХІІ-ХІІІ століттям.
- У добу Київської Русі попід Тальне проходили південні кордони держави. Це були великі оборонні насипи відомі у літературі, як "змієві вали". Саме їх виявили у середині нашого століття краєзнавці-археологи А.Заблоцький та В.Стефанович на окраїні міста в районі такзваного Макотерчика. 1999 року науковий співробітник обласної археологічної інспекції Д.Чорновіл та науковий співробітник інституту археології АН України Є.Овчінніков після обстеження Тального підтвердили наявність залишків "змієвих валів" на Макотерчику. Ними ж у місті на лівому березі Тальянки, а директором районного музею В.Мициком на правому, виявлено кераміку постмонгольського періоду (ХІІІ-ХІV ст.), а над Гірським Тікичем уламки посуду XVI-XVII століть.
- На початку 90-х років ХХ століття у Тальному було знайдено скарб монет XVI століття. Наймолодша із них датована 1592 роком. Наступного, 1593 року, вперше в писемних джерелах згадується річка Тальна (Тальянка). Від цих часів і почнемо короткий опис подій з житти міста.
Олег Шатайло - старший науковий співробітник
Тальнівського музею історії хліборобства
|