Згідно зі ст. 1 Указу № 727/98 виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фак­тично отримана приватним підприємцем на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Постановою № 507 ви­значено, що під терміном «календарний рік» розуміють пе­ріод з 1 січня по 31 грудня року;

  На відміну від юридичних осіб - платників єдиного по­датку, в яких середньооблікова чисельність працюючих протягом календарного року визначається за методикою, затвердженою органами статистики, чисельність найма­них працівників у приватного підприємця визначається значно простіше, а саме: за кількістю осіб, включаючи чле­нів його сім'ї, що беруть участь у проведенні підприємниць­кої діяльності останнього і працюють за трудовим догово­ром з приватним підприємцем.

Рішення про перехід на спрощену систему оподаткуван­ня, обліку та звітності підприємець може прийняти не біль­ше одного разу на календарний рік. При цьому слід пам'я­тати, що у разі порушення вимог, зазначених у ст. 1 Ука­зу № 727/98, приватний підприємець повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності почи­наючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Особливу увагу необхідно звернути на обмеження щодо можливості застосування спрощеної системи оподаткуван­ня, обліку та звітності, які визначені одразу декількома зако­нодавчими актами. Так, згідно з Указом № 727/98 на єдиний податок не можуть перейти приватні підприємці, які здійсню­ють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами. Крім того, законами № 2505-IV та № 2642-IV встановлено, що починаючи з 1 липня 2005 р. і до прийняття Закону України «Про спро­щену систему оподаткування» додатково діють обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування, об­ліку та звітності приватними підприємцями, які здійснюють:

- діяльність у сфері грального бізнесу (в тому числі діяль­ність, пов'язану із влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майно­вим виграшем, проведенням лотерей (у тому числі дер­жавних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у го­тівковій або майновій формі), обмін іноземної валюти;

- виробництво підакцизних товарів, господарську діяль­ність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим прода­жем підакцизних товарів, оптовий та роздрібний продаж підакцизних пально-мастильних матеріалів;

- діяльність з видобутку та виробництва дорогоцінних ме­талів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння орга­ногенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промис­ловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягає лі­цензуванню відповідно до Закону № 1775-ІІІ.

Щодо останнього обмеження, слід керуватися роз'яснен­ням, наданим телеграмою ДПА України від 18.07.2005 р. № 14106/7/31-0017. Зокрема, щодо застосування з 1 липня 2005 р. спрощеної системи оподаткування, обліку та звітно­сті суб'єктами малого підприємництва, які здійснюють опто­ву (КВЕД 51.47.9) і роздрібну (КВЕД 52.12.0 та 52.48.2) тор­гівлю ювелірними виробами з дорогоцінних металів і дорого­цінного каміння. ДПА України вважає за можливе для зазна­чених суб'єктів малого підприємництва здійснювати госпо­дарську діяльність за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності. Законом № 2642-IV встановлено, що ця система не поширюється на оптову та роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів (КВЕД 27.41.0), яка відрізняється від оптової та роздрібної торгівлі ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних мета­лів і дорогоцінного каміння. Згідно з п. 1.3 Ліцензійних умов, затверджених спільним наказом Держпідприємництва Укра­їни та Мінфіну України від 26.12.2000 р. № 82/350, до про­мислових виробів з дорогоцінних металів належать такі як пластина, дріт, філь'єри тощо. Таким чином, обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктами підприємництва, які здійснюють оптову і роздрібну торгівлю ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних мета­лів і дорогоцінного каміння, у Законі № 2642-IV відсутні, крім тих, які стосуються підприємців, що здійснюють торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підля­гає ліцензуванню відповідно до Закону № 1775-ІІІ.

  Для приватних підприємців встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності в межах від 20 до 200 грн. на місяць та збільшується на 50% за кож­ну особу в разі використання у підприємницькій діяльності платником єдиного податку найманої праці, включаючи членів його сім'ї.

Якщо приватний підприємець здійснює декілька видів ді­яльності, для яких установлено різні ставки єдиного подат­ку, він придбаває одне Свідоцтво про сплату єдиного по­датку і сплачує єдиний податок за цими видами діяльності за більшою ставкою незалежно від того, здійснює він під­приємницьку діяльність на всій території України чи лише за місцем державної реєстрації.

У разі коли протягом терміну дії отриманого Свідоцтва від­повідною місцевою радою змінюються (збільшуються чи зменшуються) ставки єдиного податку, перерахунок сум пла­тежів за період, за який проведено оплату, не здійснюється.

  Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності приватний підприємець не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, а новостворені - з моменту державної реєстрації, по­дає до органу державної податкової служби (за текстом - ДПС) за місцем своєї державної реєстрації письмову заяву (за текстом - Заява) за формою згідно з додатком 1 до По­рядку № 599. У заяві зазначаються ідентифікаційний номер приватного підприємця, види підприємницької діяльності і місце, де діяльність здійснюватиметься, обсяг виручки за календарний рік, кількість найманих працівників, їх поімен­ний склад із зазначенням ідентифікаційних номерів з Дер­жавного реєстру фізичних осіб - платників податків.

У разі коли на день складання приватним підприємцем Заяви кількість найманих працівників, включаючи членів його сім'ї, що беруть участь у підприємницькій діяльності останнього, вже становить 10 осіб, відкриття додаткових робочих місць не дозволяється (за умови, що не була змен­шена кількість протягом дії Свідоцтва (кварталу)).

  Для реєстрації Заяви в податковій інспекції приватний підприємець має подати паспорти, довідки про присвоєн­ня ідентифікаційного номера з ДРФО всіх осіб, що зазна­чені у Заяві, та трудові угоди з найманими працівниками, а також платіжний документ (платіжне доручення, квитан­цію) про сплату єдиного податку. Надалі у разі продовжен­ня терміну дії Свідоцтва зазначені документи подаються лише на осіб, що вступили у трудові відносини з підприєм­цем у поточному кварталі.

За наявності цих документів орган ДПС за місцем дер­жавної реєстрації приватного підприємця протягом 10 ро­бочих днів зобов'язаний безоплатно видати Свідоцтво або надати письмову мотивовану відмову. Свідоцтво видаєть­ся на зазначений у заяві термін, але в межах календарно­го року. Після закінчення терміну дії Свідоцтва воно повер­тається разом з усіма довідками у п'ятиденний термін до органу податкової служби, який його видав.

На кожного найманого працівника, включаючи членів сім'ї приватного підприємця, що беруть участь у його під­приємницькій діяльності, видається Довідка про трудові відносини з платником єдиного податку (за текстом - До­відка) згідно з додатком 2 до Порядку № 599. Довідка видає­ться на кожного працівника безпосередньо підприємцю - платнику єдиного податку на підставі його заяви і платіж­ного документа, що підтверджує сплату єдиного податку за кожного найманого працівника в розмірі 50% ставки єдиного податку.

У разі відкриття додаткових робочих місць (збільшення чисельності працівників), включаючи членів сім'ї, протя­гом терміну дії отриманого Свідоцтва приватний підпри­ємець повинен здійснити доплату за кожного додатково найманого працівника з розрахунку не менш як за повний місяць з початку діяльності таких працівників, отримати довідки для цих працівників, виходячи з того, щоб загаль­на чисельність не перевищувала 10. У тому випадку, ко­ли зменшується чисельність працівників протягом термі­ну дії отриманого Свідоцтва, платник єдиного податку по­винен повернути довідки на звільнених працівників. Про­те сплачена сума єдиного податку у вигляді збільшен­ня ставки єдиного податку на 50% за звільненого праців­ника поверненню не підлягає та не збільшується до кінця періоду, за який здійснено сплату за звільненого пра­цівника, у разі, якщо платник єдиного податку замість звільненого найманого працівника приймає іншого у тому самому періоді. На кожного нового працівника видається Довідка, оскільки довідки, як і Свідоцтво, видані платнику єдиного податку, не можуть передаватись іншим особам, крім зазначених у них.

Свідоцтво та довідки мають знаходитись на робочому місці платника єдиного податку (найманого працівника, включаючи членів його сім'ї) і пред'являтися працівникам контролюючих органів, які мають відповідні повноваження на здійснення перевірки. Свідоцтво та довідки, видані плат­нику єдиного податку, не можуть передаватись іншим осо­бам, крім зазначених у них, тому що Довідка надається контролюючим органам разом з паспортом, що засвідчує особу пред'явника. У разі втрати Свідоцтва або Довідки ор­ган ДПС видає дублікат на підставі письмової заяви. Вида­ча дубліката Свідоцтва здійснюється за умови надання до­відки органів МВС України.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяль­ності, які обкладаються за єдиним податком, не включаю­ться до складу сукупного доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань приватного підприємця.

  Для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологіч­ного відображення здійснених господарських і фінансових операцій приватний підприємець веде Книгу обліку доходів і витрат відповідно до додатка № 10 до Інструкції № 12. Згідно з п. З постанови № 507 кожний найманий працівник приватного підприємця, що займається торговельною ді­яльністю, замість товарно-касової книги веде Книгу за ф. № 10. У цій Книзі має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові платника єдиного податку, прізвище, ім'я, по бать­кові фізичної особи, що перебуває у трудових відносинах з цим платником податку, а також серія та номер виданої Довідки про трудові відносини.

У разі звільнення найманого працівника та працевлаш­тування на його місце нового Книга за ф. № 10 не анулює­ться, а приватний підприємець вносить відповідні записи до цієї Книги, тобто зазначає прізвище, ім'я, по батькові но­вого найманого працівника.

Платник єдиного податку самостійно подає для реєстра­ції до податкового органу потрібну кількість книг обліку до­ходів і витрат. Аркуші Книги нумеруються, прошиваються, скріплюються печаткою податкового органу. Книги обліку доходів і витрат затверджуються підписом керівника подат­кового органу чи його заступника. Якщо сторінки в Книзі за ф. № 10 закінчилися, то приватний підприємець пови­нен завести та зареєструвати нову Книгу обліку доходів і витрат, при цьому дата першого запису в новій Книзі по­винна припадати на день, наступний за останнім днем запису, зробленим у Книзі, яка велась раніше.

Книга за ф. № 10 протягом всього робочого дня повинна зберігатися на місці здійснення підприємницької діяльності й надаватися для перевірки працівникам податкових органів на першу їх вимогу. Вилучення Книги з місця підприєм­ницької діяльності не допускається.

У разі припинення підприємницької діяльності, звільнен­ня найманого працівника без влаштування на його місце іншого чи закінчення аркушів Книга за ф. № 10 надається до податкової інспекції за місцем реєстрації. Податковий інспектор у Книзі за ф. № 10 робить запис «Книга анульо­вана», зазначає свої прізвище, ім'я, по батькові, дату. Кни­га підлягає зберіганню у підприємця протягом трьох років.

Для приватних підприємців - платників єдиного податку, а та­кож їх найманих працівників ведення Книги за ф. № 10 значно спрощено, оскільки в обов'язковому порядку вони заповнюють лише чотири графи: графу 1 «Період обліку», графу 3 «Витрати на виробництво продукції», графу 6 «Су­ма виручки (доходу)», графу 7 «Чистий дохід».

  У графі 1 «Період обліку» зазначаються день, тиждень, місяць, рік здійснення діяльності.

  У графі 3 «Витрати на виробництво продукції» відоб­ражаються документально підтверджені витрати, безпосе­редньо пов'язані з одержанням доходу. Щодо найманих працівників, то вони не завжди мають інформацію про ви­трати підприємця, тому заповнюють графу 3 у випадку са­мостійного придбання товарів (робіт, послуг).

Слід звернути увагу, що приватні підприємці - платники єдиного податку не можуть враховувати витрати за норма­ми, передбаченими додатком № 6 до Інструкції № 12, тому що не є платниками прибуткового податку.

  У графі 6 «Сума виручки (доходу)» відображається фак­тично отримана сума виручки. Записи ведуться в хроноло­гічному порядку, тобто щоденно - зі зростанням дати здійс­нення господарських і фінансових операцій. У цій графі під­приємець відображає виручку, отриману як самостійно, так і його найманими працівниками, тобто підсумки по книгах за ф. № 10 всіх найманих працівників підприємець переносить до своєї Книги за ф. № 10. Таким чином, сума граф 6 «Су­ма виручки (доходу)» приватного підприємця дорівнює сумі граф 6 книг за ф. № 10 найманих працівників.

  Сума виручки і витрати відображаються лише в сумар­ному виразі без зазначення кількісних показників І найме­нувань.

  У графі 7 «Чистий дохід» приватний підприємець відоб­ражає різницю між сумою отриманої виручки та понесени­ми витратами, підтвердженими документально.

Кожний найманий працівник веде Книгу за ф. № 10 і за­повнює в ній такі самі графи, як і приватний підприємець, а саме: графу 1 «Період обліку», графу 2 «Витрати на ви­робництво продукції»», графу 6 «Сума виручки (доходу)». Графу 7 «Чистий дохід» найманий працівник не заповнює.

  Протягом року для приватного підприємця-платника єдиного податку встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварта­лу, після закінчення якого протягом 5 днів він має пода­ти до органу ДПС за місцем своєї державної реєстрації звіт  (додаток 3 до наказу ДПА України № 599). Звіт за­повнюється на підставі даних книги обліку доходів і ви­трат і подається особисто платником єдиного податку або надсилається поштою. У разі відправлення звіту поштою датою подання вважається дата відправлення, за­значена на штампі відділення зв'язку. Податкова звіт­ність може бути надана податковому органу за добро­вільним рішенням платника податків в електронній фор­мі за умови дотримання чинного законодавства, що ре­гулює ці питання.

  У разі припинення підприємницької діяльності грома­дянин зобов'язаний подати в п'ятиденний термін Заяву про це та здати Свідоцтво і всі довідки.