Основним законом нашої держави - Конституцією України (ст. 42) - передбачено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

  Підприємництво, як визначено статтею 42 Господарського кодексу України, це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

  Відповідно до статті 44 цього Кодексу, якою визначено принципи підприємницької діяльності, підприємництво здійснюється на основі, зокрема: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

  Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою (частина друга статті 50 Цивільного кодексу України).

  Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2063-Ш „Про державну підтримку малого підприємництва" визначено правові засади державної підтримки суб'єктів малого підприємництва незалежно від форми власності з метою виходу із економічної кризи та створення умов для розширення впровадження ринкових реформ в Україні. Відповідно до цього Закону суб'єктами малого підприємництва є, зокрема, фізичні особи, які зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності (фізичні особи - підприємці) і здійснюють підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами.

  Відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755 „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" із змінами і доповненнями (далі - Закон № 755), який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, державна реєстрація фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцем проживання фізичної особи -підприємця.

Для того, щоб стати підприємцем, насамперед, необхідно звернутися до державного реєстратора, зареєструватися в Єдиному державному реєстрі як фізична особа - підприємець та отримати Свідоцтво про державну реєстрацію. Для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем, (далі - заявник) повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи:

  - заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;

  - копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

  - документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, який сплачується у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  Якщо документи для проведення державної реєстрації подаються заявником особисто, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт. Якщо документи надсилаються державному реєстратору рекомендованим листом, підпис заявника на реєстраційній картці повинен бути нотаріально посвідчений.

  За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи - підприємця державний реєстратор повинен у визначені Законом № 755 терміни внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця на підставі відомостей реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, оформити і видати (надіслати рекомендованим листом) заявнику Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, а також передати органам державної податкової служби відповідне повідомлення із зазначенням номера і дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця для взяття такої фізичної особи - підприємця на облік.

  На підставі повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця орган державної податкової служби здійснює взяття на облік платника податків у порядку, визначеному Інструкцією про порядок обліку платників податків, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.98 № 80, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.03.1998 за № 172/2612 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17.11.98 № 552), із змінами (далі - Інструкція № 80).

  Після взяття на облік орган державної податкової служби формує довідку про взяття на облік платника податків (ф.№ 4-ОПП), яка видається (направляється поштою) підприємцю. Довідка за ф.№ 4-ОПП може бути видана платнику податків держреєстратором в „єдиному реєстраційному офісі" одночасно з отриманням таким платником Свідоцтва про державну реєстрацію.

  За бажанням фізичної особи - підприємця, щодо якої до органу державної податкової служби за її місцем проживання не надійшли відомості від державного реєстратора, узяття такої особи на облік може бути здійснене органом державної податкової служби, якщо така особа подає до органу державної податкової служби:

  - заяву за формою №5-ОПП;

  - копію Свідоцтва про державну реєстрацію.

  Одночасно з поданням заяви платником податків - фізичною особою - підприємцем пред'являється оригінал такого Свідоцтва.

  Взяття на облік фізичної особи - підприємця органом державної податкової служби провадиться протягом двох робочих днів після надходження відомостей від державного реєстратора чи заяви від платника податків.

  Платник податків зобов'язаний подати особисто або надіслати поштою (з повідомленням про вручення) на адресу органу державної податкової служби, в якому він взятий на облік, повідомлення про відкриття/закриття поточних рахунків у банках. Порядок подання податковим органам повідомлення про відкриття/закриття рахунків у фінансових установах затверджено наказом ДПА України від 01.08.01

  № 306 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.01 за

  № 923/6114).

  Поряд із цим необхідно зазначити, що з 30.09.06 набирає чинності Закон України від 22 лютого 2006 року № 3456 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", а з 19.10.2006 - Закон України від 16 березня 2006 року № 3575 "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якими вносяться окремі зміни до порядку реєстрації та взяття на облік платників податків, у тому числі фізичних осіб - підприємців. Інструкцію № 80 приведено у відповідність до названих законів згідно із наказом Державної податкової адміністрації України від 24.07.06 № 427 "Про внесення змін до наказу Державної податкової адміністрації України від 19.02.98 № 80 "Про затвердження Інструкції про порядок обліку платників податків" та інших нормативно-правових актів", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.08.06 за № 994/12872 (далі - наказ № 427).

  Змінами до Закону № 755 та Інструкції № 80 визначається, що взяття на облік платників податків органами державної податкової служби має здійснюватись не пізніше наступного робочого дня від дня отримання відомостей від державного реєстратора чи заяви від платника податків. Документ, що підтверджує взяття на облік в органі державної податкової служби, надсилається платнику податків наступного робочого дня від дня взяття на облік.

  Щодо фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття ідентифікаційного номера та має у паспорті відмітку про право здійснювати платежі без ідентифікаційного номера, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) замість ідентифікаційного номера ДРФО вноситься серія та номер паспорта такої особи. Наказом № 427 регламентується порядок обліку в органах державної податкової служби таких фізичних осіб - підприємців за серією та номером паспорта.

  Суб'єкту підприємницької діяльності необхідно визначити, яку саме систему оподаткування доходів він буде застосовувати.

  Відповідно до норм законодавства фізичні особи - підприємці мають право обрати одну з існуючих систем оподаткування:

  ·  загальну систему оподаткування (на умові сплати авансових платежів);

  ·  оподаткування доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту (фіксований податок);

  ·  спрощену систему оподаткування, обліку та звітності    (єдиний податок).

  На сьогодні для суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб існує кілька способів оподаткування доходів, одержуваних ними від здійснення підприємницької діяльності, кожен з яких регламентується відповідними законодавчими та нормативно-правовими актами і має певні обмеження та переваги, а також відповідно різний порядок оподаткування таких доходів, ведення обліку доходів і витрат та подання звітності. Тому кожен суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа самостійно за своїм бажанням може обрати одну з існуючих систем оподаткування, яка найбільш відповідає умовам і особливостям здійснення його підприємницької діяльності.