Проект Податкового кодексу України

Податковий кодекс має об'єднати під однією обкладинкою податкові норми, які нині розпорошені по кількох десятках документів, уникнути протиріч між ними, додати їх сукупності нову - стимулюючу виробництво - якість. Наприклад, нині 6 законів, що регламентують акцизний збір, об'єднано у одному розділі кодексу, що має зручну і зрозумілу структуру.

Серед новацій, що знайшли своє відображення у Кодексі - адаптація українських реалій до європейського досвіду, зокрема, продовження терміну для сплати деяких податків, що, на переконання авторів, сприятиме розвитку інноваційно-інвестиційної моделі економіки України. Передбачається також розширення бази оподаткування при загальному зменшенні податкового тиску, стимулювання придбання підприємствами енергозберігаючого обладнання, вдосконалення схеми взаєморозрахунків між центральними та місцевими бюджетами.

  Податковий  кодекс  забезпечить регламентацію податкових відносин нормами тільки одного кодифікованого акту, а не великою кількістю законодавчих та нормативних документів, ухвалених органами державної влади та місцевого самоврядування  та  дозволить краще орієнтуватись у нормах з оподаткування як органам державної податкової служби, так і платникам податків.

  Основна мета  запровадження  Податкового кодексу  є:

  · поетапне зниження податкового навантаження на платників податків;

  · стимулююче оподаткування на основі інноваційно-інвестиційних преференцій ;

  · підвищення фіскальної ефективності податків за рахунок розширення податкової бази, покращення адміністрування, зменшення масштабів ухилення від сплати податків.

 
Податок на  прибуток підприємств
Передбачається реформування оподаткування податком на прибуток підприємств шляхом:

  · усунення економічно необґрунтованих розбіжностей між нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку щодо визнання і оцінки доходів та витрат з метою створення умов для складення декларації про прибуток за даними бухгалтерського обліку;

  · реформування системи оподаткування прибутку підприємств фінансового сектору економіки;

  · поширення дії загальної системи оподаткування прибутку на всіх суб'єктів господарювання (починаючи з 2011 року);

  · звільнення емісійного доходу від оподаткування при здійсненні емітентом первинного розміщення цінних паперів;

  · поетапного зниження ставки податку до 20 відсотків;

  · забезпечення стимулюючої ролі податкової амортизації в оновленні основних фондів шляхом застосування принципу "прискорена амортизація" до пріоритетних інноваційних технологій;

  · запровадження починаючи з 2007 року інвестиційного податкового кредиту з податку на прибуток підприємств для суб'єктів господарювання, які реалізують на територіях спеціальних (вільних) економічних зон та територіях пріоритетного розвитку інвестиційні проект.

  З метою достовірного визначення розміру витрат та дати їх виникнення платники податку визначатимуть собівартість товарів (послуг) та вестимуть облік балансової вартості запасів.

  Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів (наданих послуг) визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів (послуг).

  Так, наприклад, пропонується скасувати обмеження по врахуванню витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів при визначенні об'єкту оподаткування, а також витрат на гарантійний ремонт та заміну бракованого товару, умови якого оприлюднені продавцем товару.

  Також без обмежень включатимуться витрати на навчання та підвищення професійної кваліфікації працівників робітничих професій та ІТР.

  Пропонується витрати із страхування (крім витрат по медичному, пенсійному страхуванню та за обов'язковими видами страхування) враховувати при визначенні об'єкту оподаткування у збільшеному розмірі (з п'яти до шести відсотків від суми загальних витрат за звітний податковий період).

  Щодо суми добових на відрядження, то проектом передбачається збільшити їх розмір з 25 грн. на добу, як сьогодні, до 20% від суми мінімальної заробітної плати на добу, а для відряджень за кордон - у розмірі мінімальної заробітної плати за добу.

  Проектом передбачається наближення правил визначення амортизаційних відрахувань у податковому обліку до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку яке

  Платникам податку, які реалізують інвестиційні та інноваційні проекти (програми) у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку може бути надано інвестиційно-інноваційний податковий кредит. Сутність такого кредиту полягає у відстроченні на визначений термін але не більше ніж на три роки сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток, який отримано таким платником від реалізації інвестиційного (інноваційного) проекту.

  З метою перекриття схем мінімізації податкових зобов'язань платників податку, у складі яких є іноземна філія, збиток, отриманий іноземною філією не враховується при визначенні об'єкта оподаткування платника податку, а як результат розрахунку об'єкта оподаткування переноситься на зменшення результатів господарської діяльності такої іноземної філії майбутніх звітних періодів

   
Податок  на додану вартість
В проекті Податкового кодексу розділ, присвячений ПДВ, виписаний з урахуванням Директиви ради 2006(112) ЄС, тобто адаптований до європейського законодавства.

  З моменту введення в дію Податкового кодексу відбудеться поетапне зниження загальної ставки податку на додану вартість з сьогоднішніх 20% до 18%.

Впроваджено нові підходи у визначенні бази оподаткування ПДВ:

  · для операцій, що здійснюються на митній території України база оподаткування визначається на рівні договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче фактичних витрат на їх виготовлення (придбання);

  · за товарами (супутніх послугах), ввезеними на митну територію України у митному режимі імпорту (реімпорту), база оподаткування визначається на рівні не нижче митної вартості товарів (супутніх послуг), з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, оскільки існують випадки поставки товарів за фактурною вартістю, що є значно нижчою за митну вартість таких товарів


  Плата за землю
Редакцією проекту Податкового кодексу залишено без змін концепцію встановлення розміру орендної плати за землю та земельного податку, передбачається проведення нормативної грошової оцінки земель і нарахування земельного податку у відсотковому відношенні до нормативної вартості земель в межах населених пунктів, нормативна грошова оцінка яких не проведена, враховуватимуться середні ставки вартості одного квадратного метра землі.

  На даний  час, проектом пропонується:
· переглянути розмір усереднених ставок плати за землю (із урахуванням усіх змін розмір усереднених ставок земельного податку збільшиться лише на величину бюджетного коефіцієнту, який у наступному буде враховуватися в залежності від індексу інфляції). При цьому, залишена диференціація в залежності від кількості жителів населених пунктів;

  · відмінити верхню межу обмеження річної орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, яка згідно з вимогами діючого законодавства України не може перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки;

  · застосувати особливий порядок сплати земельного податку за землі природоохоронного, рекреаційного, культурно-історичного, оздоровчого призначення, які передані у власність або надані у постійне користування суб'єктам господарювання;

  · врегулювати проблему оподаткування земель лісового фонду, як в межах населених пунктів, так і за їх межами (за земельні ділянки лісового фонду, які при реформуванні аграрного сектору економіки відійшли у власність). При розрахунку цього податку планується використовувати показники усередненої вартості ріллі у відповідному регіоні. Надалі для таких земель будуть встановлені власні тарифи оподаткування;

  · у зв'язку із різнотулмаченням оподаткування земель під залізницями встановити границі такої земельної ділянки - в межах смуги відведення. Для гірничодобувних підприємств - лише під видобуток корисних копалин;

  · для земель, зайнятих дорожніми господарствами, від наданої їм пільги врахувати розмір ділянок (під смугою відведення), за які податок не нараховується;

  · забезпечити звільнення від сплати земельного податку дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів України, незалежно від їх підпорядкованості.

  · упорядкування системи пільг з оподаткування, що не мають соціальної спрямованості та економічного ефекту. Наприклад, скасовано пільги, надані за галузевою ознакою;

  · уточнення порядку індексації нормативної грошової оцінки земель в залежності від рівня інфляції;

  · удосконалення податкового законодавства в частині орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

  Разом з тим, новацією Проекту є врегулювання питання терміну оподаткування земельних ділянок під викупленими будівлями та спорудами, оскільки на даний час із-за неврегульованості норм чинних законодавчих актів (Земельного кодексу, Цивільного кодексу, законів України „Про плату за землю" та „Про оренду землі" та ін.) тривалий час проходить процедура оформлення документів на право власності або користування земельними ділянками, а за цей період місцеві бюджети втрачають значні кошти від несплати платежів до бюджету.


Фіксований сільськогосподарський податок
Фіксований сільськогосподарський податок (ФСП) є загальнодержавним і застосовується поряд з загальною системою оподаткування, тобто сільськогосподарські товаровиробники мають право самостійного вибору - застосовувати загальну систему оподаткування зі сплатою усіх установлених податків і зборів (обов'язкових платежів) або спрощену, при якій сплата окремих податків і зборів замінюється внесенням фіксованого сільськогосподарського податку.

  Позитивним при розробці Податкового кодексу є те, що:
· не змінено статус платника ФСП, як юридичної особи, а також залишається незмінним визначення критерію, відповідно до якого сума, одержана від реалізації продукції сільського та рибницького господарства власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, що перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу підприємств;

  · особи, створені шляхом злиття, приєднання, поділу (виділу), перетворення або виділу, зареєструються платником ФСП після створення за умови дотримання 75-тивідсоткового критерію у рік реорганізації при здійсненні діяльності, пов'язаної з виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції або розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах;

  · упорядковано ставки ФСП, які складають: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,15 відсотків до їх грошової оцінки; для багаторічних насаджень - 0,09; для земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах - 0,45 відсотка грошової оцінки одиниці площі ріллі по областях та АР Крим.

  Ставки податку зменшені для платників податку, які здійснюють діяльність у гірських зонах та на поліських територіях.

  Оскільки сплата ФСП пов'язана зі специфікою сільськогосподарського виробництва, яка залежить, зокрема від природно - кліматичних умов вирощування сільгосппродукції, то у разі виникнення форс-мажорних обставин у платника податку по незалежних від нього причинах, у проекті Кодексу запроваджено норму, зокрема:

  „платники податку у разі виникнення форс-мажорних обставин (стихійне лихо, дія обставин непереборної сили) подають податкову декларацію фіксованого сільськогосподарського податку разом із висновком Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин у попередньому звітному (податковому) році.

  До таких платників податку у наступному звітному (податковому) році не застосовується виконання вимоги щодо перевищення частки сільськогосподарського товаровиробництва 75 відсотків".

  
  Екологічний податок
Передбачається справляння загальнодержавного екологічного податку на заміну діючому на сьогодні збору за забруднення навколишнього природного середовища.

  З метою забезпечення регулюючої та стимулюючої функції збору за забруднення навколишнього природного середовища і встановлення

  відповідності величини збору витратам на усунення шкідливого впливу на довкілля у проекті Кодексу передбачається урахування існуючого коефіцієнту 2,373, індексу інфляції у 2006 році 111,6 %, орієнтовного індексу інфляції у 2007 році 107,5 % у розмірах ставок екологічного податку з подальшим щорічним проведенням їх індексації на індекс інфляції попереднього року.

  
  Проектом Податкового кодексу пропонується:
· встановлення механізму оподаткування всіх обсягів моторного палива, які використовуються за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення (автомобілями) не тільки суб'єктами господарювання, а і фізичними особами;

  · залучення до оподаткування суб'єктів господарювання та фізичних осіб, які експлуатують повітряні судна;

  · розширення об'єкту оподаткування щодо запровадження ставок податку за утворення радіоактивних відходів внаслідок діяльності суб'єктів господарювання, які встановлюються залежно від їх активності.

  · збільшення ставок за розміщення відходів у 3 рази на підставі науково-дослідної роботи, проведеної Міністерством природи разом з Національною академією наук;


Місцеві податки і збори
На сьогодні виникла нагальна потреба докорінної зміни системи місцевих податків і зборів.

  Із переліку місцевих податків і зборів виключено „іподромні" збори, збір за видачу ордера на квартиру, збір за проведення конкурсного розпродажу і лотерей, податок з продажу.

  Запропоновано запровадження нових місцевих зборів, таких як, будівельний, туристичний, збір за розміщення об'єктів грального бізнесу.
Встановлено широкий діапазон між нижньою та верхньою граничною ставкою з урахуванням особливостей кожного із місцевих податків і зборів для прийняття відповідних рішень органами місцевого самоврядування.

  Запропоновано норму, згідно з якою у разі не прийняття органом місцевого самоврядування рішення про запровадження місцевих податків і зборів, визначених у Кодексі обов'язковими, платники сплачують ці місцеві податки і збори з застосуванням мінімальних ставок, визначених Кодексом, крім податку за торгові місця на ринку.

  Змінено підхід до системи справляння ринкового збору, назву якого запропоновано як податок за торгові місця на ринку; збору за паркування, запропонована назва - податок за спеціально відведені місця для паркування транспортних засобів; комунального податку; рекламного збору; збору за використання місцевої символіки, який запропоновано віднести до місцевих податків.

  По податку за торгові місця на ринку та податку за спеціально відведені місця для паркування транспортних засобів запропоновано стабільний об'єкт оподаткування, незалежний від щоденного збирання коштів за здійснення торгівлі або паркування.

  По комунальному податку запропоновано спрощення процедури подання податкових розрахунків (один раз на рік) зі сплатою задекларованих щоквартальних авансових внесків.

  Вищевказане виключить обтяжливу і невиправдану процедуру подання щомісячної (щоквартальної) звітності для платників та забезпечить значне спрощення адміністрування податків для органів державної податкової служби.

  Удосконалено механізм справляння збору за проведення кіно- і телезйомок та збору з власників собак, що є на сьогодні неефективними, але за умови зміни порядку їх справляння можуть бути перспективними.

 
Інші податки
Проектом Податкового кодексу не пропонується кардинальна зміна порядку справляння плати за спеціальне водокористування, використання лісових ресурсів, водних живих ресурсів та об'єктів тваринного світу, окрім того, що цей порядок справляння цих платежів буде визначений у Кодексі, а не затверджуватися Кабінетом Міністрів України, як це є на сьогодні.

  В проекті Податкового кодексу України, передбачено застосування абсолютних нормативів з послідовною їх щорічною індексацією по зборах за спеціальне водокористування, використання лісових ресурсів, водних живих ресурсів та об'єктів тваринного світу, за користування радіочастотним ресурсом.

  Передбачено розширення об'єкту оподаткування по збору за спеціальне водокористування щодо запровадження нормативу на використання морської води для виробничих цілей (із розрахунку 3,7 коп.за 1куб.м).

  Положення проекту розділу ХIV "Плата за користування надрами" не відрізняються від норм чинного законодавства (Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" від 30.11.06 №398-V; Порядок справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.97 №1014).

  З метою запровадження ефективних механізмів оподаткування природних ресурсів надр, які суттєво відрізняють за геолого-економічними умовами господарської діяльності та її фінансовими результатами, Концепцією реформування податкової системи передбачалося запровадження платежів на основі рентних відносин.

  Оскільки, запровадження платежів на основі рентних відносин потребує стабільних умов господарювання надрокористувачів пунктом 15 розділу ХVIІІ "Прикінцеві та перехідні положення" передбачено, що норми розділу XIV "Плата за користування надрами" у період двох років після набрання чинності Кодексом підлягають перегляду з урахуванням запровадження рентної плати за користування надрами, яка повинна мати дві складові: абсолютну - розмір якої не залежатиме від результатів діяльності суб'єктів господарювання (надрокористувачів), та диференційовану - розмір якої залежатиме від величини рентного доходу від використання більш продуктивних природних ресурсів.

  
  Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва
Із врахуванням позитивних тенденцій, на сьогодні спрощена система оподаткування потребує реформування з урахуванням усіх аспектів та певних недоліків, виявлених у практиці її застосування, а також неможливістю внесення відповідних змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 № 727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції Указу від 28.06.1999 № 746/99) у зв'язку із закінченням дії перехідних положень Конституції України.

  Для фізичних осіб-підприємців, з метою уніфікації, передбачається об'єднати єдиний та фіксований податки, які дублювали один одного, та встановити загальний, узявши за основу єдиний податок. При цьому, ставки податку пропонується встановити у фіксованому розмірі від 20 до 200 гривень, тобто на рівні, встановлених діючим законодавством.

  Граничний обсяг виручки для фізичних осіб, пропонується встановити на рівні 500 тис. грн., який діє на даний час.

  Стосовно кількості осіб, що перебувають у трудових відносинах з фізичною особою-платникам єдиного податку, то пропонується підтримати пропозицію Мінфіну та залишити чисельність на рівні 10 найманих працівників.

  Крім того, переглянуто розмір надбавки, яка застосовується до ставок єдиного податку і сьогодні становить 50% за кожного найманого працівника фізичної особи - платника податку. Передбачено зниження такої ставки до 20%.

  Водночас, запроваджується комбіноване оподаткування за підсумком року доходів фізичних осіб, які перевищують 300 тис. грн. - за ставкою 1% від суми такого перевищення (додатково до вже сплачених протягом року сум податку за фіксованими ставками).

  Разом з тим, передбачається запровадити механізм усунення існуючих схем мінімізації податкових зобов'язань та забезпечення своєчасної сплати єдиного податку. Зокрема, для тих підприємців, що перевищили граничний обсяг отриманого доходу, пропонується передбачити відповідальність у вигляді оподаткування сум перевищення доходу, але вже за підвищеною ставкою податку з доходів фізичних осіб - 15 відсотків.

   
Для суб'єктів малого підприємництва - юридичних осіб, з метою уніфікації передбачається зменшення розміру відсоткових ставок єдиного податку для юридичних осіб у два рази (із 6 та 10 до 3 та 5) з одночасним введенням єдиного соціального внеску. Оскільки, існуючий порядок оподаткування єдиного податку не підтверджує сутність спрощеної системи оподаткування у зв'язку з необхідністю проведення додаткових нарахувань до пенсійного Фонду України та фондів соціального страхування.

  Також, приведено у відповідність до вимог Закону України № 2181 терміни подачі звітності та терміни сплати єдиного податку.

  Чітко визначено коло платників єдиного податку та базу оподаткування єдиним податком, передбачено оподаткування за подвійною ставкою обсягів перевищення граничної межі показників діяльності, а також встановлено відповідальність до порушників законодавства.

  Разом з цим, передбачено запровадження механізму оподаткування при переході із однієї системи оподаткування на іншу.

   
Патентування деяких видів підприємницької діяльності
Запровадження в Україні такого виду презумптивного оподаткування як патентування окремих видів підприємницької діяльності зумовлено наявністю ухилення від оподаткування окремими суб'єктами господарювання шляхом приховування доходів, а також складностями у здійсненні контролю за такими доходами, особливо від здійснення торговельної діяльності за готівкові кошти.

  Такий вид оподаткування забезпечує справедливий розподіл податкового навантаження за рахунок поліпшення податкової дисципліни. Необхідно відмітити, що плата за торговий патент не допускає фінансовий тиск на платника, оскільки платнику податку на прибуток надано право здійснювати зменшення свого податкового зобов'язання на вартість придбаних торгових патентів.

  Запропоновані зміни дозволять вирішити низку проблемних питань:

  · уніфікувати загальну термінологію, що застосовується у Господарському кодексі України ;
· однозначно тлумачити спірні норми Закону;
· встановити адекватну вчиненому порушенню відповідальність;
· посилити платіжну дисципліну платників та відповідальність за допущені порушення;
· удосконалити порядок придбання торгових патентів суб'єктами грального бізнесу;
· визначити диференційований розмір плати за торгові патенти для здійснення торговельної діяльності та надання побутових послуг із урахуванням рівня інфляції, динаміки росту цін споживчого ринку, показника середньої заробітної плати;
· зменшити соціальну напругу та сформувати позитивне сприйняття у суспільстві грального бізнесу;
· створити умови, що сприятимуть перетворенню "тіньового" грального бізнесу у легальний;
· збільшити надходження до бюджетів територіальних громад, на території яких здійснюється господарська діяльність.

  З метою упорядкування обліку плати за торгові патенти та порядку стягнення нарахованих чергових платежів за торгові патенти у разі їх несплати виникла необхідність введення обов'язковості подачі за встановленою формою розрахунку плати за торгові питання.

  У проекті Податкового кодексу України уточнено період для встановлення терміну дії патенту, періодичність сплати поточного платежу та одноразової плати.

   
Спеціальні (вільних) економічні зони та  території  пріоритетного розвитку ( СЕЗ і ТПР)
З метою створення сприятливих умов інвестиційної діяльності та зростання обсягів залучення недержавних інвестицій в економіку України, до проекту Податкового кодексу включені розділи та статті з питання застосування спеціальних режимів оподаткування у спеціальних (вільних) економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку, у яких передбачається таке.

  Зокрема, суб‘єктам господарювання, що впроваджують інвестиційні проекти у СЕЗ буде надаватися державна підтримка шляхом надання інвестиційно-інноваційного податкового кредиту з податку на прибуток підприємства строком на три роки.

  З метою стимулювання розвитку депресивних територій для суб‘єктів господарювання, що впроваджують інвестиційні проекти на територіях пріоритетного розвитку пропонується запровадити спеціальний режим оподаткування прибутку підприємств, шляхом надання податкової пільги у розмірі 50% суми нарахованого податку на прибуток протягом п‘яти років з моменту отримання першого прибутку.
 
Через відсутність на даний час законодавчої бази для застосування спеціальних режимів оподаткування у СЕЗ та на ТПР, не опрацьований чіткий механізм практичного застосування таких спеціальних режимів та не визначене коло суб‘єктів, які будуть його використовувати. Це може спричинити до використання окремими суб‘єктам господарювання, що здійснюють інвестиційну діяльність на вказаних територіях, різноманітних схем ухилення від оподаткування та мінімізації ними податкових зобов‘язань.

  Враховуючи наведене, з метою вирішення вказаних проблем, Прикінцевими положеннями проекту Податкового кодексу передбачено, що підрозділи 4 та 5 розділу XVII „Спеціальні податкові режими" набирають чинності з дня набрання чинності спеціальними законами України з питань створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон, територій пріоритетного розвитку та стимулювання розвитку регіонів.

 
  Декриміналізація податкового законодавства.
Пропонується, якщо в процесі розгляду справи про ухилення від сплати податків на будь-якому етапі платник податків сплачує спірну суму - кримінальна справа закривається. Також встановлено досить високий поріг, лише після перевищення якого буде можливе кримінальне переслідування платника податків, який ухилився від сплати. Разом із проектом Податкового кодексу Уряд направить на розгляд Верховної Ради і законопроект про легалізацію доходів, з яких не сплачені податки.

  Таким чином, Податковий кодекс створює умови для виконання  Концепції реформування податкової системи України. Він, зокрема:

  · забезпечує поетапне зниження податкового навантаження на платників податків шляхом впорядкування ставок податку на прибуток підприємств та ПДВ;

  · запроваджує відстрочення податкових зобов'язань зі сплати податку на прибуток для підприємств, які реалізують інвестиційні проекти, шляхом надання інвестиційного податкового кредиту з податку на прибуток та нових правил амортизації;

  · розширює податкову базу та покращує адміністрування податків і зборів;

  · впровадження норм по спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва  дозволить створити належне нормативно-правове поле для подальшого розвитку підприємницької діяльності, а також сприятиме подальшому становленню малого підприємництва в Україні.