Як використовуються державні кошти, спрямовані на утримання стійкого в епізоотичному та ветеринарно-санітарному відношенні благополуччя Черкащини?

Нині вітчизняна ветеринарна медицина наближається до міжнародних стандартів санітарного нагляду, безпечності сільськогосподарської продукції і охорони навколишнього природного середовища, здійснення заходів з недопущення поширення небезпечних хвороб.
В Черкаській області діяльність служби ветеринарної медицини спрямована, передусім, на виконання профілактичних та оздоровчих заходів щодо високопатогенного грипу птиці, туберкульозу і лейкозу великої рогатої худоби, сказу тварин й інших хвороб, забезпечення й утримання стійкого в епізоотичному та ветеринарно-санітарному відношенні благополуччя Черкащини.
У 2005-2007 роках на вищевказані цілі в регіон з державного та місцевих бюджетів надійшло фінансових та матеріальних ресурсів на суму понад 13 млн. грн. Проте покращити ситуацію із захворюваністю тварин на окремі види інфекційних хвороб так і не вдалося. Зокрема, у 2007 році кількість тварин, що позитивно реагували на туберкульоз, збільшилась проти 2006 року майже в 1,2 рази, на лептоспіроз – в 3,3 рази. Крім того, у 2006 році було зареєстровано найбільше випадків хвороби тварин на сказ. В області спостерігається тенденція щодо скорочення поголів’я великої рогатої худоби через захворюваність тварин на інфекційні хвороби. Так, лише за 9 місяців 2007 року внаслідок захворюваності на туберкульоз та лейкоз в області було знищено майже 2 тис. голів.
Чому ж незважаючи на спрямування значного обсягу бюджетних коштів, поліпшення епізоотичної ситуації в регіоні досягти не вдалося, з’ясовували аудитори КРУ у Черкаській області в ході дослідження ефективності використання бюджетних коштів, виділених у 2005-2007 роках на протиепізоотичні заходи.
Однією з причин такої ситуації, на думку аудиторів, є ігнорування органами місцевого самоврядування та виконавчої влади вимог чинного законодавства з протиепізоотичних заходів та недосконалість законодавства.
Зокрема, не завжди органами влади та місцевого самоврядування виконувалися всі необхідні заходи щодо запобігання та профілактики інфекційним захворюванням тварин. Так, у 2006 році головами окремих сільрад Драбівського, Чигиринського та Звенигородського районів не виконувались розпорядження голів райдержадміністрацій щодо профілактики сказу серед тварин, особливо в питанні відстрілу в населених пунктах бродячих собак і котів та в навколишніх угіддях – лисиць. В результаті такого підходу до проблеми рівень захворюваності тварин на сказ у цих районах зріс в 1,3, у 2 та 6 разів відповідно. Крім того, у Звенигородському районі укус хворої на сказ тварини став причиною смерті дитини.
Негативно впливає на епізоотичну ситуацію в області і незадовільне проведення працівниками ветслужби профілактичних заходів. Скажімо, у 2005 році в с. Богодухівка Чорнобаївського району з облікованих 760 собак, щеплено лише 30, що становить 4% від необхідної кількості. В селах Москаленки, Крутьки та Мала Бурімка, в яких були встановлені випадки захворюваності тварин на сказ, не ведеться облік щеплених проти сказу тварин.
Трапляються й випадки недотримання чинного законодавства працівниками ветеринарних служб області та керівниками сільськогосподарських товариств, що сприяє незаконному завезенню тварин та харчових продуктів. Наприклад, протягом 2005 - 2006 років до СТОВ «Першотравневе» Чорнобаївського району з різних регіонів України підпільно, без ветеринарних документів завозилось поголів’я великої рогатої худоби, яке без проведення карантинування ставилось у різні приміщення. Як наслідок, у 2005 році тут було виявлено 285 корів хворих на туберкульоз.
Водночас, недосконалість чинного законодавства з питань відшкодування матеріальних збитків особам, які постраждали внаслідок введення карантинного режиму для тварин, або у зв’язку з проведенням робіт, спрямованих на ліквідацію та профілактику карантинних хвороб тварин, спонукає як пересічних громадян (власників хворих тварин), так і керівників господарств порушувати правила щодо карантину тварин та не виконувати приписи працівників ветеринарної медицини. Так, у домогосподарствах с. Шабельники Золотоніського району, протягом останніх шести років виділення РІД позитивної худоби досягло 60%, а окремі корови утримуються господарями понад 4 роки. Ця ситуація виникла у зв’язку з тим, що за умови продажу хворої худоби громадянин отримає не більше 3 тис. грн., в той час як здорова тварина коштує не менше 6 тис. грн. Отже, при вимушеній ліквідації хворої худоби господар втрачає близько 4 тис. грн.
Слід зазначити, що порушення правил щодо карантину тварин тягне за собою накладання штрафу на громадян від 0,5 до одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян (на посадових осіб – у розмірі від 3 до 6 неоподатковуваних мінімумів), а це значно менше за розмір втрат від ліквідації хворої худоби. Крім того, розмір штрафних санкцій залишається незмінним як при разовому вчиненні порушення, так і при систематичному порушенні законодавства. Наприклад, за відсутність сертифікату про якість м’ясних продуктів накладається штраф в сумі 8,5 грн. Тобто, за умови продажу щоденно лише 3-5 кг м’яса за середньою ціною 25 грн. за кілограм, порушнику вигідніше сплатити штраф, ніж ліквідувати неякісну продукцію.
Прес-служба КРУ у Черкаській області